Дистанційне навчання: укр.літ 9 клас 08.05 .20
Тема:
Марко Вовчок "Інститутка"Образи персонажів-людей із народу та панночки.ТЛ:реалізм
Укр.літ-ра 70-90-х років ХХ ст.Реалізм в укр.літературі
Практичні завдання
1.Поділити персонажів на дві групи (заповнити таблицю)
Пани
|
Кріпаки
|
2.Намалювати ілюстрації до повісті
Літературний диктант
1.Вкажіть справжнє прізвище Марка Вовчка 2.Від чийого імені ведеться оповідь у повісті Марка Вовчка «Інститутка»? 3.Чий це портрет (за повістю Марка Вовчка «Інститутка»): «Славна була та жіночка… білявенька собі, трохи кирпатенька, очиці голубоцвітові, яснесенькі, а сама кругленька і свіжа, як яблучко»? 4.Чий це портрет (за повістю Марко Вовчка «Інститутка»): «Що за хороша з лиця була! І в кого вона така вдалася! Здається, і не змалювати такої кралі!..»? 5.Про кого йдеться в повісті Марка Вовчка «Інститутка»: «Стоока наче була, все бачила, всюди, Як та ящірка, по хутору звивалась, і Бог її знає, що в їй таке було: тільки погляне, то неначе за серце тебе рукою здавить»? 6.Хто каже про себе у творі Марка Вовчка «Інститутка»: «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася»? 7.Про кого з персонажів повісті Марка Вовчка «Інститутка» сказано: «Добрий пан, не б’є, не лає, та нічим і не дбає»? 8.Який твір Марко Вовчок присвятила Т. Шевченкові? 9.«Руки холодні, як гадюки»? 10.Причина самогубства Катрі? 11.Після якої події Прокопа віддали у солдати? 12.Якими подіями завершується повість?
Нарис до порівняльної характеристики Устини і панночки за повістю Марка Вовчка "Інститутка"
"Інститутка" — це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти.
У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору наштовхує нас на думку, що головний герой — освічена поміщиця. "І що ж то за хороша з лиця була! Здається, і не змалювати такої краси!" — це враження від зовнішності панночки.
Але яке її внутрішнє обличчя? Це егоїстична людина, що відчувається, наприклад, у сцені відбору інституткою наймички. Цим контрастом між зовнішнім і внутрішнім виглядом панночки авторка зобразила суперечність між охайністю, зовнішньою культурою переважної більшості дворян та їхнім мерзенним нутром.
Сюжет повісті звів інститутку та Устину. Розповідь про події в повісті веде Устина. Це проста селянська дівчина. "Я весела", — каже вона про себе. За вдачею вона лагідна і життєрадісна. Дівчина всім бажає добра і щастя. її душа відкрита до всього прекрасного. Устина любить сонце, квіти. їй хочеться вирватись з неволі: "Весело бачити степ, поля красні... Любо на волі дихнути! Коли б воля, заспівав би..." Але Устина тільки мріє про свободу, вона покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої інститутки. Навіть після того, як панночка її побила, вона не тримає зла на неї, а тільки дивується. Добра дівчина все прощає.
Устина від природи розумна, спостережлива і працьовита. Вона близько до серця бере страждання друзів і намагається їм допомогти.
Ця неписьменна селянка тонко сприймає навколишню природу: "Вітрець шелесне та принесе у віконце мені пахучий бузок..." Устина дуже любить дітей. Вона щиро та глибоко кохає парубка Прокопа. Хоч подружнє життя в тих умовах їй повного щастя не принесло, але стало легше: "Зійдешся з ним — весело й любо; усе лихо забуду..."
Інститутка — морально обмежена людина. Вона вважає, що, крім французької мови, музики і танців, нічого не потрібно у світському товаристві. Всі інші предмети називає дурницею, а навчання — мукою. Вона майже пишається своїм неуцтвом. Цікаво, як ця дівчина збирається жити з пустою головою і холодним серцем?
Підлещуючись до бабусі, панночка випрошує "по новій моді убрань хороших", умовляє влаштовувати бенкети і запрошувати багатих паничів. Вона мріє вигідно вийти заміж, мати свій маєток і бути повновладною хазяйкою.
Раптом інститутка закохалася в полкового лікаря. Але це "кохання" було примхливим з самого початку. Молода поміщиця виявила сухий й точний розрахунок в почуттях. На хуторі вона показала себе жорстоким, свавільним і лютим експлуататором. Необмеженість влади над кріпаками підігрівала її деспотизм, а жадібність переходила у зажерливість.
Психологічну характеристику інститутки доповнює її мова, яка буває грубою і лайливою при звертанні до кріпаків: "Чого сунешься?" А до багатих вона "ляскотить по-пташиному". Мова ж Устини завжди лагідна до всіх.
Типовий образ — це художнє узагальнення, подане у вигляді конкретної особи. Устина — це типовий образ кріпачки, тому що її індивідуальні якості поєднані з рисами, характерними для більшості кріпаків: покірність, доброта, моральна чистота. Інститутка є типовим образом кріпосниці. Майже всі кріпосники були жорстокими, свавільними, бездушними і ненажерливими.
Марко Вовчок доводить, що навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.
Сюжет повісті звів інститутку та Устину. Розповідь про події в повісті веде Устина. Це проста селянська дівчина. "Я весела", — каже вона про себе. За вдачею вона лагідна і життєрадісна. Дівчина всім бажає добра і щастя. її душа відкрита до всього прекрасного. Устина любить сонце, квіти. їй хочеться вирватись з неволі: "Весело бачити степ, поля красні... Любо на волі дихнути! Коли б воля, заспівав би..." Але Устина тільки мріє про свободу, вона покірна панам, терпляче зносить знущання вередливої інститутки. Навіть після того, як панночка її побила, вона не тримає зла на неї, а тільки дивується. Добра дівчина все прощає.
Устина від природи розумна, спостережлива і працьовита. Вона близько до серця бере страждання друзів і намагається їм допомогти.
Ця неписьменна селянка тонко сприймає навколишню природу: "Вітрець шелесне та принесе у віконце мені пахучий бузок..." Устина дуже любить дітей. Вона щиро та глибоко кохає парубка Прокопа. Хоч подружнє життя в тих умовах їй повного щастя не принесло, але стало легше: "Зійдешся з ним — весело й любо; усе лихо забуду..."
Інститутка — морально обмежена людина. Вона вважає, що, крім французької мови, музики і танців, нічого не потрібно у світському товаристві. Всі інші предмети називає дурницею, а навчання — мукою. Вона майже пишається своїм неуцтвом. Цікаво, як ця дівчина збирається жити з пустою головою і холодним серцем?
Підлещуючись до бабусі, панночка випрошує "по новій моді убрань хороших", умовляє влаштовувати бенкети і запрошувати багатих паничів. Вона мріє вигідно вийти заміж, мати свій маєток і бути повновладною хазяйкою.
Раптом інститутка закохалася в полкового лікаря. Але це "кохання" було примхливим з самого початку. Молода поміщиця виявила сухий й точний розрахунок в почуттях. На хуторі вона показала себе жорстоким, свавільним і лютим експлуататором. Необмеженість влади над кріпаками підігрівала її деспотизм, а жадібність переходила у зажерливість.
Психологічну характеристику інститутки доповнює її мова, яка буває грубою і лайливою при звертанні до кріпаків: "Чого сунешься?" А до багатих вона "ляскотить по-пташиному". Мова ж Устини завжди лагідна до всіх.
Типовий образ — це художнє узагальнення, подане у вигляді конкретної особи. Устина — це типовий образ кріпачки, тому що її індивідуальні якості поєднані з рисами, характерними для більшості кріпаків: покірність, доброта, моральна чистота. Інститутка є типовим образом кріпосниці. Майже всі кріпосники були жорстокими, свавільними, бездушними і ненажерливими.
Марко Вовчок доводить, що навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.
Д/З: скласти порівняльну характеристику Устини та панночки
Зворотній зв'язок: надіслати фото своєї роботи на електронну пошту
Коментарі
Дописати коментар