22.05 укр.літ 9 клас
Література рідного краю.Збірка "Джерел натхненна сила"(під редакцією І.Козлової)
Домашнє завдання:
Створити мініпроєкт на 5 слайдів "Джерел натхненна сила"за темою уроку;повторити вивчене за розділом"Розвиток української літератури 70-80 рр.XIX століття"
Конотопська літературна студія: Відкрите коло творчого спілкування
Батьки-засновники
Нещодавно літературній студії «Джерела”, що працює при редакції газети «Конотопський край”, виповнилося 37 років . Ця дата, звичайно, певною мірою умовна, оскільки літературне життя нашого краю завжди було напруженим, знаменувалося талановитими авторами. Досить назвати імена Леоніда Смілянського, Івана Савича, Олексія Столбіна, чия творчість тісно пов’язана з Конотопом і Конотопщиною, згадати видатного байкаря і лірика Павла Юхимовича Ключину, який керував районним літературним об’єднанням у 50-х роках. Міськрайонна газета завжди вміщувала літературні спроби своїх читачів, публікувала поезію, прозу, тим самим спонукаючи самодіяльних авторів до вдумливої, серйозної роботи над словом.
Однак нове об’єднання творчих сил краю в літературну студію при міськрайонній газеті, яка мала тоді назву «Радянський прапор”, відбулося в 1982 році. Ініціатором створення студії, що отримала назву «Конотопські джерела”, був редактор газети Іван Пилипович Корнющенко, талановитий журналіст, письменник і літературознавець, всебічно обдарована творча людина, член Національної Спілки журналістів та Національної Спілки письменників України. Керував новоствореною студією співробітник газети Володимир Олександрович Танський, журналіст і поет.
Літературній студії «Джерела» — 30 років. Засновник студії письменник і журналіст Іван Корнющенко — почесний гість ювілейного зібрання студії. Галерея ЦДЮТ, жовтень 2012 року.
Перші ластівки
15 вересня 1982 року відбулося перше засідання літературної студії, а 2 жовтня в газеті «Радянський прапор” уперше з’явилася «Літературна сторінка студії «Конотопські джерела”. Цю дату, певне, і слід вважати днем народження нової літературної студії. З того часу студія при газеті працює безперервно. Із матеріалів, представлених газетою того далекого нині дня, виразно постає перед читачем як коло авторів, членів студії, так і коло літературних інтересів об’єднання. Перша літературна сторінка містила вірші Ольги Качан, Якова Пономаренка, Неллі Андрюшечкіної, Володимира Танського, Ірини Юрковської, байки Петра Гришка, літературознавчі та краєзнавчі матеріали «Дещо про «Енеїду” П.Дубинки та «Про різні долі і одну мету” І.Корнющенка. Прикрашав цю сторінку фотоетюд М.Згонника «Осінь”.
Як бачимо, від самого початку літературна студія мала чітко визначені творчі засади, що збереглись і до сьогодні: різноплановість літературних та літературознавчих інтересів її членів, об’єднання людей різного віку, найрізноманітніших поглядів і професій, багатожанровість, різномовність. Літературні сторінки обов’язково містили і літературознавчі дослідження, і критико-бібліографічні матеріали, і виклади новинок літератури, пов’язаних із нашим краєм, і огляди поетичної пошти, які, до речі, робилися не лише керівником студії, але і за його дорученням іншими літстудійцями. «Літературна сторінка” публікувала і прозу «малих форм” – новели, етюди, бувальщини, оповідання, серед яких — «Квіти кохання” та «Мати” Бориса Осадчого, «Наближався новий рік” Олександра Осташка.
Перший склад літературної студії невдовзі поповнився іменами Регіни Копф, Світлани Панчішної, Павла Солдатенка, Миколи Погорілого, Василя Оболоника, Михайла Рекуна, Ірини Козлової. На літературних сторінках з’явилися вірші Ольги Петренко, Володимира Глуховця, Наталії Деркач, Галини Гаркушенко. Віддаючи належне співдружності мистецтв, «Літературна сторінка” вміщувала також фотозамальовки М.Згонника, І.Руденка, І.Корнющенка, В.Самбуренка, В.Білецького, графічні роботи художників Ю.Рєзніченка, І.Іваненка, В.Оболоника.
«Джерела на Перехресті» : творча зустріч двох літературних студій у Спілці письменників.12 грудня 2012 року»
Розбудовники
У різний час студією керували такі знані в нашому краї журналісти, як Володимир Іванович Троценко, Еммануїл Зіновійович Фельдман, Надія Пилипівна Петренко. Звичайно, особа керівника значною мірою впливає на емоційну і творчу атмосферу засідань студії. Незабутні у пам’яті такт і делікатність В.І.Троценка. Пам’ятні і також і палкі творчі дискусії студійців, спрямовувані Е.З.Фельдманом, коли ламалися списи довкола якогось поетичного образу, натхненно обстоювалися поетичні позиції, іронія переходила в сарказм, а схвалення – у захоплення. Так само незабутнім було і спілкування з винятково талановитою поетесою і журналісткою Н.П.Петренко, нині членом Національної спілки письменників України, коли найменша недовершеність, найменше послаблення поетичної напруги помічалися, і автор опинявся перед необхідністю постійного самовдосконалення, самоаналізу, творчого пошуку, безперервної роботи над словом.
З 1993 року і до сьогодні літературною студією «Джерела” керує І.М.Козлова. За останні роки склад студії значно змінився. З’явились нові імена, розкрились нові грані обдарувань тих, хто пише давно. При Центрі дитячої та юнацької творчості уже немало років діє дитячо-юнацький філіал студії «Джерела”, що гуртує авторів шкільного віку, студентів. Очолює нині його вихованець літстудії, випускник філологічного факультету Ніжинського університету Олег Єршов, талановитий поет, прозаїк, музикант.
Роки і люди
Кожний період існування літературної студії – сузір’я нових імен. У 1988-89 роках – Світлана Соколова, тоді – лаборант школи №13, Димитрій Бабич, тоді – восьмикласник школи №12. Нині вони обоє – відомі в Україні журналісти. У 1991-92 роках – Маргарита Мовчан, Муза Макаренко, Оксана Чернявська, Наталія Воліваха. Майже всі вони обрали згодом фах, пов’язаний зі словом – філологію або журналістику. У цей же час загорілася на небосхилі «Джерел” зірочка Ольги Башкирової, учениці школи №13, а нині – члена Національної спілки письменників України, кандидата філологічних наук. Тоді ж стали активно працювати в літстудії краєзнавець Ігор Лисий, бард Олександр Спицький, поет і перекладач Володимир Савків, поет і журналіст Олександр Рєзнік.
Особливо плідним для студії видався період 1993-1994 років, позначений цілим рядом помітних публікацій у газеті. Кожна з цих сторінок була, по суті, невеликим поетичним збірником, бо вміщували вони до трьох десятків віршів, представляли добрий десяток імен. Відкриттям цього періоду стали Олександр Гавриленко з села Михайло-Ганнівка та Наталія Герасименко, учениця школи №13, а згодом — головний редактор «Конотопського краю”. 1994 рік пам’ятний для студії ще й виходом, вперше в історії, колективної збірки «Поетичний край”, своєрідного творчого звіту літстудійців. Понад три десятки авторів представлені в збірнику, все розмаїття творчих обдарувань – від зрілих майстрів до юних початківців.
Ідея створення цього збірника належить незабутньому Олексію Івановичу Примаку, поету, журналісту, відповідальному секретареві міськрайонної газети. Він мав особливе чуття на поетичні таланти, умів підтримувати творчі здобутки, делікатно вказати на недовершеність тих чи інших поетичних рядків, він радів кожному поетичному досягненню літстудійців, як власному, і щиро пишався відкритими ним численними новими іменами, які й сьогодні складають гордість «Джерел”. Галина Опришко, Володимир Набока, Михайло Казарцев, Віталій Дяговець, Сергій Холмецький, Світлана Каружеліс, Валентина Литвин, Анатолій Петрухно, Алла Спригіна, Олена Кислиця, Олена Заболотько – усі вони з повним правом можуть назвати Олексія Івановича «хрещеним батьком» у поезії.
«Сильна половина» літературної студії у проекті конотопської телерадіокомпанії «Вежа» «Чоловічі рядки про кохання» , березень 2013.
Літературні сторінки газети «Конотопський край» щедро розміщували твори поетів-аматорів, чим любителі красного письменства завдячували головному редакторові газети, заслуженому журналісту України Галині Андріївні Ільченко. Саме вона була також ініціатором створення колективної збірки конотопських поетів «Місто кохане – мій Конотоп», що побачила світ 1998 року.
Вірші багатьох місцевих поетів покладено на музику. Особливо активно створювались пісні про рідне місто в рамках конкурсу, що його проводила редакція газети. Більше двох десятків пісень було подано до конкурсного розгляду. Ці твори й сьогодні виконуються аматорськими колективами, лунають на місцевому радіо та телебаченні. Пісні на вірші місцевих авторів мають у своїх доробках композитори і музиканти Герман Соловйов, Володимир Маляров, Ірина Бомштейн, Людмила Пустовойтова, Олексій Селицький, Іван Супрун, Олена Чиніна, Регіна Копф та інші.
Презентація обласного молодіжного альманаху «Орфей» у літературній студії «Джерела». Галерея ЦДЮТ, лютий 2012 року.
Зірки нового часу
Змінилося життя, змінилися місто і газета. Змінилася і студія «Джерела”, але вона й зараз залишається тим, чим постала в уяві тих, хто стояв біля її витоків, — відкритим полем творчого спілкування. Сьогодні активно працюють на ниві літературного аматорства Микола Матвійчук, Людмила Глушко, Федір Рижий, Алла Флікінштейн, Галина Круглікова, Вікторія Третьякова, Віталій Дяговець, Наталя Вербицька. Значні літературні перспективи мають нині представники наймолодшого покоління «Джерел»: Марина Сачок, Валерія Лазебна, Олена Городнича, Олеся Сахно, Станіслав Кушнаров, Роман Прокопенко, Вероніка Коростельова, Артем Довгополий, Артем Занора, Поліна Горлач, Ірина Костюченко. Серед молодого покоління літстудії є автори, чиї літературні успіхи засвідчені й на всеукраїнському рівні. Це лауреати міжнародного конкурсу «Гранослов» Ольга Башкирова, Анна Малігон, Володимир Худенко, дипломанти цього високого конкурсу Тетяна Троянович, Алла Миколаєнко та Олег Єршов, лауреат численних фестивалів авторської пісні Сергій Городничий, переможець багатьох поетичних конкурсів та фестивалів Олена Савела. Зростає когорта членів Національної Спілки письменників України – вихованців «Джерел»: Ольга Башкирова, Анна Малігон, Ганна Лук’яненко. Своєрідним творчим звітом літературної молоді став літературний альманах «Конотоп молодий», що побачив світ 2009 року за сприяння відділу у справах молоді та спорту Конотопської міської ради.
"ДЖЕРЕЛ натхненна сила"
Це колективна збірка творів членів літературної студії. Упорядникам цього видання хотілося, щоб надбання літературної студії за 30 років існування, всіх її поколінь було відкрите і доступне широкому колу наших читачів-конотопчан, щоб започатковані засновниками студії літературні традиції міцніли й розвивалися не лише на сторінках сьогоднішнього «Конотопського краю», але й були видані окремою книгою.
Так виникла концепція цієї книги, названої «ДЖЕРЕЛ натхненна сила»: у трьох її розділах представлені основні етапи діяльності літературної студії від часу заснування до наших днів. Розділ «Біля витоків» увібрав творчі здобутки старшого покоління літераторів Конотопа і Конотопщини, тих, хто започатковував студійні традиції, хто від самого початку високо підняв планку поетичної майстерності творів, тим самим створивши творчі орієнтири для наступних поколінь літстудійців. У розділі «На широкому плесі слова» представлені творчі доробки середнього покоління – тих, для кого красне письменство стало невіддільною частиною життя. Наймолодші автори об’єднані розділом «Весняна повінь», що символізує властиву їхнім творам бурхливість почуттів, свободу поетичних виявів, розмаїття творчих підходів.
Цикл ілюстрацій до книги виконав молодий художник Олександр Максименко, тонко відчувши й сприйнявши ідею видання. Хочеться сподіватися, що ця книга побачить світ найближчим часом і знайде шлях до читацьких сердець.
Керівник літературної студії «Джерела»
Ірина Козлова
Про альманах "Джерел натхненна сила" читати за посиланням
Керівник літстудії «Джерела» Ірина Козлова — про сучасних авторів з Конотопа та їхні твори
Літературною студією «Джерела» Ірина Козлова керує з 1993 року. Спочатку студія мала назву «Конотопські джерела», її створили 1982 року при редакції міськрайонної газети за ініціативи тодішнього головного редактора Івана Корнющенка. Нині засідання студії проводять у читальному залі міської бібліотеки імені Степана Пономарьова.
Сучасні автори, на яких варто звернути увагу
Зараз у Конотопі живе і працює чимало яскравих авторів. Зокрема це члени Національної спілки письменників України Іван Корнющенко та Надія Петренко. Перший пише твори різних жанрів, у його доробку є і художня та художньо-документальна проза, і вірші, і краєзнавчі розвідки, і афоризми. Надія Пилипівна — поетеса, прозаїк, журналіст.
Микола Матвійчук написав понад півтора десятка видань. Плідно працюють учасники літературної студії Людмила Глушко, Михайло Казарцев, Алла Спригіна, Федір Рижий, Леонід Якубов, Наталія Кирій. Бард Олександр Спицький створює чудові вірші та пісні, а його дружина Валентина — яскраву прозу.
Якщо говорити про молодше покоління авторів, то серед поетів — це Олена Савела, Наталія Борута, Оксана Логоша, Олена Багрянцева.
Окремо слід сказати про творчий феномен Володимира Худенка — молодого автора, який живе і працює в селі Карабутовому. Він пише в різних жанрах, як поетичних, так і прозових, має численні публікації в пресі, на різноманітних інтернет-ресурсах. Автор повісті «Серпень» (2013), повісті «Стрі-чен-ня» (2014), роману «Дума про Хведьків рубіж» (2014), повістей «Могильник» (2015), «Газават» (2016), «Хурделиця» (2016), роману «Дим» (2017), роману «OLYA_#1» (2018).
В київському літературному середовищі навіть побутує вираз «конотопська поетична школа», бо зараз у столиці живуть і працюють, окрім знаменитої землячки Антонії Цвид, талановиті вихованки літературної студії Ольга Башкирова, Анна Малігон, Ганна Лук’яненко, Артем Занора, Алла та Марина Миколаєнко, Поліна Горлач.
Про що пишуть та де шукати твори
Якщо коротко — про навколишній світ і людину в ньому, про вічне й скороминуще, про те, що болить, хвилює, робить щасливим.
Які книжки треба обов’язково прочитати, щоб відчути місцевий колорит або містику, чи може гордість за рідний край? Будь-хто із перелічених (і не перелічених) авторів справить на читачів враження своїми творами. Нашому місту є чим пишатися.
Знайти їхні твори неважко. Приміром, проза Володимира Худенка доступна для придбання в електронному вигляді на сайтах електронних видавництв і книгарень.
Більшість конотопських авторів представлена в наших бібліотеках, бо є хороша традиція — дарувати бібліотекам щойно видану книгу. Крім того, до бібліотек передали примірники колективних збірок — «Джерел натхненна сила»
та «Конотоп літературний». Із цих видань кожен зацікавлений читач може скласти уявлення про сучасний рівень і стан літературного середовища нашого міста.
Про нові книжки і важливість бібліотек
Нещодавно вийшла друком книга Івана Корнющенка «Чаша мудрості», ця подія висвітлювалася в місцевій пресі. Багато хто з літстудійців на шляху до нових книжок. Мені здається, потрібно прорекламувати наші бібліотеки, заохотити конотопців відвідати їх. У наших бібліотеках працюють справжні фахівці, віддані своїй справі й рідному місту, і вони залюбки порадять читачам книги місцевих авторів і нададуть усю необхідну інформацію.
У міських бібліотеках можна знайти багато цікавого. Вони передплачують періодику, журнали, у них є книжкові новинки, книги сучасних авторів, багатий фонд класичних творів світової літератури, ведеться серйозна краєзнавча робота, тобто бібліотеки нашого міста — сучасні заклади культури, де можна знайти інформацію будь-якого характеру.
Коментарі
Дописати коментар