Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою Ігор Калинець Ганнуся поверталася додому трамваєм. Була пізня осіння пора, вікна запотіли, і на них можна було пальчиком намалювати що завгодно. То й дівчинка не втрималася: Крапка, крапка, дужок пара: очі це без окулярів. Риска вниз – то є ніс, а під ним риска – рот: риска груба чи тонка – приховала язика. От. Потім коло і два вуха – голова без капелюха. А від кола аж додолу роздвоїлась довга тичка: ноги це без черевичків. Трохи вище із боків палки дві – руки це без рукавів. Ось закінчена картинка: нарисована людинка. Потім подумала – і домалювала людинці великі окуляри: вийшов досить пристойний Хлопчик, Хлопчик-Фігурка. Виходячи з трамваю, Ганнуся почула: – Дівчинко, подай мені руку, бо сам не зійду: можу загубити окуляри. Ганнуся оглянулася: Хлопчик-Фігурка (далі будемо його скорочено називати Ха-еФ, але не Ха-Фе, як часто хочеться літеру Ф назвати) стояв поруч – вікно було
Публікації
Показано дописи з січень, 2018