Наукова робота Боярчук Аліни(уривок)

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Конотопської міської ради Сумської області

Конотопська міська Мала академія наук

  

 

 

 

Фразеологічне багатство української мови в контексті минулого й сучасності

 

  Роботу виконала

Боярчук Аліна Олександрівна,

учениця 10 класу

Конотопської загальноосвітньої

школи I –III ступенів № 11

Науковий керівник

Лушня Світлана Павлівна,

учитель української мови і літератури, спеціаліст ІІ категорії

                                                    Тези

«Фразеологічне багатство української мови в контексті   минулого і сучасності»

                                                              Автор роботи:

Боярчук Аліна Олександрівна,

учениця 10 класу

Конотопської загальноосвітньої

школи I – IIIступенів №11

Науковий керівник:

Лушня Світлана Павлівна,

учитель української мови і літератури, спеціаліст ІІ категорії

     Джерелом дослідження є такі художні твори:«І ми – люде!», «Юрій Горовенко», «Антін Калина», «У «тісної баби»», «Суддя Гарбуз», «Попові груші», «Баба Явдоха», «Сікутор», «Народна педагогія», «Півнів празник».

Актуальність теми дослідження зумовлене потребою схарактеризувати мовні особливості письменника Олександра Кониського, виявити випадки вживання письменником різних типів фразеологізмів.

Тому метою цієї наукової роботи є огляд художньої прози

автора та класифікація використаних ним фразеологізмів.

Об’єктом дослідження є мала, середня та велика проза письменника. Особливу увагу приділено великому сатиричному оповіданню  «І ми – люде!», яке є чи не найвиразнішим показником використання О.Кониським фразеологізмів.

 Предметом дослідження є різні типи фразеологізмів,використані Кониським у своїй творчості..

Поставлена мета роботи передбачає виконання таких завдань:

1)  проаналізувати наукову літературу та науково-популярні видання на тему «Фразеологізми та їх класифікація»;

2)  систематизувати фразеологізми з художньої прози Олександра Кониського;

3)  класифікувати фразеологізми, пояснити їх значення та семантико-стилістичну роль.

Результатом роботи є поділ фразеологізмів за різними ознаками.

Зміст

Тези. 2

Зміст. 4

Вступ. 5

Розділ I. Дослідження фразеологізмів. 8

1.1. Основні теоретичні положення. 7

1.2. Дослідження фразеологізмів    українськими і російськими   мовознавцями  11

1.3. Дослідження фразеологізмів зарубіжними мовознавцями. 17

Розділ II. Класифікація фразеологізмів та їх роль у художній прозі Олександра Кониського. 19

2.1.Семантико-граматичні розрядифразеологічних одиниць.Дієслівні фразеологізми. 19

2.2. Адвербіальні фразеологізми. 30

2.3.Субстантивні та адꞌєктивні фразеологізми. 34

2.4. Інтерꞌєктивні фразеологізми. 38

2.5. Предикативні фразеологічні одиниці 40

2.6. Прислівꞌя і приказки 41

Висновки. 44

Список використаних джерел. 46

ВСТУП

Для вираження та увиразнення думок людини в українській мові існує велика кількість різноманітних засобів. Одним із них є використання фразеологічних одиниць, які акумулюють знання про суспільство й природу, дають змогу побачити за ними початки української національної культури, засвідчують тісний зв’язок із матеріальним і духовним життям народу.

У сучасному мовознавстві питання фразеології привертає все більшу увагу науковців. Активно досліджується різний фразеологічний матеріал, поглиблюються обґрунтування ряду важливих теоретичних положень, насамперед пов’язаних з основними ознаками фразеологізмів, принципами систематизації, встановлення спільних і відмінних рис між фразеологічними й іншими одиницями мови, аналізуються семантичні, структурно-граматичні та стилістичні особливості фразеологічних зворотів, розробляються питання етимологізації фразеологізмів та історичної фразеології.

У сучасному українському мовознавстві питаннями фразеології займалися й займаються такі дослідники, як: Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Алефіренко, Я.А.Баран, В.М. Білоноженко, М.Т. Демський, А.П.Коваль, Ф.П.Медведєв, В.М.Мокієнко, О.О.Селіванова, Л.Г.Скрипник, В.Д.Ужченко, Д.В.Ужченко, Г.М. Удовиченко, О. Юрченко та багато інших.

В українському літературному процесі другої половини XIX ст. помітне місце посідає Олександр Якович Кониський, письменник різнобічного обдарування, яскраво вираженої громадянської позиції.

Тогочасна критика висловлювала різні, часом зовсім протилежні думки щодо його творів. До визначення особливостей і міри таланту Кониського, а водночас і його місця в історії української літератури, зокрема прози, найоб'єктивніше підійшов І. Я. Франко, який писав, що Кониський  рівнем  свого  художнього обдарування стояв нижче від Іва-

на Нечуя-Левицького та Панаса Мирного,  проте «мав  у Галичині далеко  більше  впливу на  розвиток  національної  ідеї, ніж  вони»[40;5],  сама  ж «проза  Кониського  відбиває  суттєві  тенденції  українського  суспільного  життя  пореформених  часів  і  посідає  помітне  місце  в  українській  літературі цієї доби»[40;5].

  Хоча О. Кониському не  завжди  вдавалося  досягти бажаного — привести в повну гармонію кількість із якістю, проте варто звернути увагу на кращі твори митця та не відкидати саму постать письменника через деякі невдалі спроби літературної праці.

Його художня проза насичена різними видами фразеологізмів, які надають мові колоритності та багатства. Досить часто  Олек-

сандр. Кониський використовує їх з метою надання творам іронічного та сатиричного відтінку, іноді жартівливого й навіть комічного. Фразеологізми у творчості письменника використовуються з певними художньо-вира­жальними настановами або набувають того чи іншого емоційно­го забарвлення, стисло  та влучно передають думки персонажів та авторську позицію.

Загалом художня проза Олександра Кониського не є достатньо дослідженою, особливо в плані мовного аналізу. Тому наукова новизна цієї роботи очевидна. Зважаючи на це, актуальність теми дослідження зумовлена потребою схарактеризувати мовні особливості письменника, виявити випадки вживання ним різних типів фразеологізмів.

Тому метою цієї наукової роботи є огляд художньої прози О.Кониського та класифікація використаних ним фразеологізмів.                                          

Об’єктом дослідження є мала, середня та велика проза письменника. Особливу увагу пропоную звернути на його велике сатиричне оповідання  «І ми – люде!», яке є чи не найвиразнішим показником використання Кониським фразеологізмів.

Предметом дослідження є різні типи фразеологізмів.

Поставлена мета передбачає розв’язання наступних завдань:

1)  проаналізувати наукову літературу та науково-популярні видання на тему «Фразеологізми та їх класифікація»;

2)  виписати фразеологізми з художньої прози Олександра Кониського;

3)  класифікувати фразеологізми та пояснити їх значення.

Матеріалом дослідження є наступні художні твори: «І ми – люде!», «Юрій Горовенко», «Антін Калина», «У «тісної баби»», «Суддя Гарбуз», «Попові груші», «Баба Явдоха», «Сікутор», «Народна педагогія», «Півнів празник».

Робота складається зі вступу, двох розділів (перший з яких поділяється на три підрозділи, другий – на п’ять), висновків та списку використаної літератури. Повний обсяг роботи – 25 сторінок.