Творчий звіт учителя української мови і літератури Лушні С.П. за 2016-17 н.р.

Творчий звіт 

учителя української мови і літератури

Лушні С.П. за 2016-17 н.р.

Моє педагогічне кредо:

    «У кожній людині є сонце, тільки дайте йому світити!» 

                                            Сократ.

ЖИТТЄВЕ КРЕДО:

Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити - покажи, як ти робиш

Свою дорогу в педагогіку я почала у 2000-му, коли вступила до Сумського педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, де навчалася 5 років. Після його закінчення отримала диплом із відзнакою і  здобула фах учителя української мови і літератури та зарубіжної літератури. У 2005році за направленням поїхала працювати у В'язівський навчально- виховний комплекс « загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» заступником директора з навчально-виховної роботи і вчителем . Там пропрацювала 9 років.Потім у 2014 відбулася знаменна для моєї родини подія:ми переїхали жити до м.Конотоп ,тому я пішла працювати до ЗОШ №10,а у 2015 перейшла до ЗОШ №11,де працюю і нині. Педагогічний стаж —11 років.

У складних життєвих ситуаціях завжди подумки промовляю слова української поетеси Л. Костенко: «І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт». Вони допомагають мені бути сильною, не втрачати оптимізму та віри в людей.

Тема самоосвіти: «Використання інноваційних та  інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою покращення освітнього простору»

Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя людини. Канула в минуле архаїчна формула «Я – вчитель, ти – учень». На противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = партнери».

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники

       Не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми в навчально-виховному процесі все частіше застосовують інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення,поєднуючи їх з інноваційними підходами у веденні сучасного уроку.Це і використання відеофрагментів на уроках,і мультимедійних презентацій,і мережі Інтернет,хмарних технологій.

Мета інтерактивного та інноваційного навчання — створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.
Інтерактивні методики мають багато переваг: у роботі задіяні всі діти класу; школярі вчаться працювати у групі; створюється «ситуація успіху»; формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми. Суть іноваційного навчання полягає у тому, що процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин. Інноваційне навчання активує емоції, свідомість, що сприяє більш якісному запам’ятовуванню, розвиває емоційний інтелект та формує комунікативні навички,влючає запам'ятовування,коли по черзі спрацьовують усі види пам'яті  .

Так, наприклад, у 9 класі на уроці української літератури під час вивчення твору Т.Шевченка «Катерина» я  використала таку інтерактивну технологію, як громадське (судове) слухання,підкріпивши це переглядом сучасного відео «Правда про Катерину»,чітко підібраною презентацією до уроку та ілюстраціями самих учнів. Аналізуючи вчинки головної героїні Катерини,  учні схвалювали і засуджували, виправдовували і співчували, а головне, намагалися не просто констатувати факти, а, заглиблюючись у людську психологію, шукати мотиви поведінки жінки в різних ситуаціях, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та робити висновки.

На уроках розвитку мовлення української мови у 5 класі діти вчаться писати листи. Одного разу я запропонувала їм подискутувати на таку тему: «Чи варто сьогодні, у час розвинених комп’ютерних технологій, писати листи вручну та пересилати їх поштою?» Таким чином школярі вправлялися у пошуку й формулюванні аргументів на підтвердження власної позиції,що уже зараз готує їх до здачі ЗНО в 11 класі..

Вивчаючи ну уроці української літератури  повість Я.Стельмаха«Митькозавр із Юрківки,або Химера лісового озера» (6 кл.), використала рольову гру. Ця форма сприяє тому, що школярі набувають досвіду проникнення у психологію людських стосунків, контролю своїх емоцій, вміння миттєво реагувати на ситуацію спілкування тощо.

І на уроках української мови, і літератури використовую роботу в малих групах. Ось тільки два приклади: написання твору-опису природи за картиною в художньому стилі (одна група створює міський пейзаж, друга – гірський, третя – морський за допомогою різних засобів (слів, фарб, звуків)); вивчення поезії Л. Костенко «Пісенька про космічного гостя» (перша група: розповісти гостю з космосу 10 реченнями про Україну; друга: скласти 10 запитань до космічного гостя; третя: скласти вірш за поданими римами).

Для повторення та узагальнення вивченого матеріалу час від часу застосовую інтерактивну технологію «навчаючи – учусь». Учні вчаться самостійно компонувати матеріал у так звані блоки, складати схеми та презентувати свою роботу однокласникам.Ще учні пишуть сенкани за  поданною схемою за вивченою темою:

•         Слово                    Тарас Шевченко

•         Два прикметники  Непохитний,волелюбний

•         Три дієслова         Прийшов,збудив,заповів

•         Речення  з 4 слів                Той,що душі запалив

•         Синонім                 Геній українського народу 

                                                    (Мойсієнко Марія,8-А кл.)   

У Державному освітньому стандарті з української мови на перше місце також покладено завдання виховання патріотизму, любові до української мови, свідомого відношення до мови як до духовної цінності, засобу спілкування, а також розвитку мовної і розумової діяльності, комунікативних умінь і навичок.

Як класний керівник  за останні 2 роки я провела виховні заходи,такі як «На крилах Амура», «Мова - серце нації», «Гіркий полин Чорнобиля», «Торгівля людьми-сучасний вияв рабства», “Герої для нас як приклад...”(до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників) , «Батьки і діти-єдине ціле»та ін. за допомогою використання інноваційних засобів,щоб іти в ногу з часом.  Були використані і мультимедійні презентації,і відеофрагменти,і зняті дітьми фільми

    Нова модель навчання українській мові, що складається в умовах модернізації української освіти, покликана вирішувати питання духовно-морального розвитку особистості на основі залучення учня до системи громадських цінностей, формування у нього почуття патріотизму, національної самосвідомості. Зміна освітніх пріоритетів, посилення акцентів на виховання підростаючого школяра, усвідомлення необхідності вивчення рідної мови як засобу вираження світогляду народу – усе це зумовило необхідність оновлення змісту мовної освіти.

Серед вимог, що пред’являються до рівня підготовки випускників основної школи, обов’язковими уміннями є:

·         аналізувати структуру і мовні особливості тексту;

·         визначати тему, основну думку, стиль тексту;

·         вільно, правильно викладати свої думки в усній і письмовій формі;

·         адекватно виражати своє відношення до фактів і явищ навколишньої дійсності, до прочитаного, почутого, побаченого;

·         використати отримані знання і уміння в практичній діяльності і повсякденному житті для задоволення комунікативних потреб в учбових, побутових, соціально культурних ситуаціях спілкування.

Найважливішим є «усвідомлення мови як форми вираження національної культури». Це особливо актуально сьогодні, коли відбувається невиправдане засмічення української мови іноземними словами. Саме через мову іноземна культура  насильно вторгається в наше життя. Це серйозна проблема, до якої і віднестися необхідно серйозно, оскільки  мова людини — це відчутний зв’язок між тілом і духом, світоглядом людини.

Мета моєї діяльності: визначена основними нормативно-правовими документами у сфері освіти, де позначено, що головна роль належить вихованню учнів:

“Розвиток комунікативної, мовної, культурної складової для формування духовно-моральної особи”.

Завдання:

1.     Методологічне обгрунтування теми самоосвіти.

2.     Створення компілятивної програми додаткової освіти.

3.     Розробка алгоритму моніторингу результатів навчання.

Теоретичне обгрунтування досвіду

Я переконана, що урок має бути спрямований на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей, на формування моральних, трудових, екологічних, естетичних якостей особи школяра. В процесі уроку складається  певна  лінія  виховної  дії   на особу учня через систему стосунків на уроці.

Урок має можливості впливати на становлення дуже багатьох якостей особи учнів засобами змісту учбового матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності учнів.

 Мої прагнення:

Підвищувати свій професійний рівень і не зупинятися на досягнутому.

Впроваджувати в навчально-виховний процес інноваційні методики навчання.

Вивчати сучасні методики викладання української мови.

Створити комфортні умови навчання.

Цінувати критичне мислення учнів.

Стимулювати учнів до вільних висловлювань.

Сприяти вихованню любові до мистецтва слова, загальної ерудиції учнів.

Результати роботи.

 Трудомісткий, з одного боку, але необхідний, з іншою, – процес розробки моніторингу результатів освоєння учнями програми.

Виходячи з цілей і завдань моєї діяльності, я визначила коло основних умінь і навичок, які відпрацьовувала на уроках з учнями:

·         аналізувати структуру і мовні особливості тексту;

·         визначати тему, основну думку, стиль тексту;

·         правильно викладати свої думки в усній і письмовій формі;

·         засвоєння моральних понять;

·         уміння створювати текст.

Ця гістограма яскраво ілюструє, чого вдалося досягти, а над чим належить ще працювати.

1.     – уміння аналізувати структуру і мовні особливості тексту;

2.     – уміння визначати тему, основну думку, стиль тексту;

3.     – уміння правильно викладати свої думки в усній і письмовій формі;

4.     – засвоєння моральних понять;

5.     – уміння створювати власний текст.
Звичайно, на одному уроці (і навіть на вісімнадцяти!) у дітей неможливо виховати чесність, милосердя, мужність, волю, ввічливість, або яку-небудь іншу якість. Проте ставити такі завдання і реалізовувати їх необхідно. Моральна ситуація на уроці примушує учня замислитися про свої стосунки до товаришів, до себе, до батьків, до школи. Виникають почуття, які спонукають його до моральної оцінки своєї поведінки і поглядів. Чим частіше ця можливість реалізується, тим сильніше виховний вплив учбового матеріалу на дітей.

Реалізація виховного потенціалу залежить від цілеспрямованого відбору змісту учбового матеріалу, що надає учням зразки справжньої моральності, патріотизму, духовності, громадянськості, гуманізму.
Професіоналізм вчителя української мови та літератури полягає не стільки в методичній грамотності, скільки в умінні відбирати матеріал до уроку, визначати його освітні і виховні можливості. Талант педагога — в тонкому відчутті можливостей свого предмета у формуванні моральних, інтелектуальних, вольових, емоційних якостей особи.

Видатний польський педагог, лікар і громадський діяч Я́нуш Ко́рчак писав:«Ви кажете: діти мене втомлюють. Ви праві. Ви пояснюєте: треба опускатися до їхніх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтесь. Не від того ми втомлюємось, а від того, що треба підійматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити». Це дуже важко, це не завжди вдається, але я стараюся. Я їх вчу, вони – мене. Разом дорослішаємо і, сподіваюсь, мудрішаємо. Тому що існує між нами міцний зв’язок, який звемо ШКОЛА.