Література рідного краю. Олексій Столбін.

 

Столбін Олексій Петрович народився 3 листопада 1922 року в с. Тьоткине Глушковського району Курської області в родині робітника. Але невдовзі сім'я переїхала до села Грузького Конотопського району. Відтоді Сумська область стала для нього другою батьківщиною. Тут він ходив до школи, звідси у 1941 році пішов до війська. За участь у війні має бойові нагороди. У 1950 році з відзнакою закінчив українське відділення Глухівського учительського інституту, а в 1953 році – російське відділення Сумського педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка. Працював учителем В'язівської семирічки, що на Конотопщині, завучем рідної Гружчанської школи, був директором Конотопської середньої школи №14, заступником директора обласного інституту удосконалення вчителів, першим заступником завідувача Сумським облвно. За успіхи в галузі освіти і педагогічної науки відзначений медаллю А. С. Макаренка.

 У повістях, оповіданнях та нарисах Олексій Столбін пише про те, що близьке його серцю: про сучасну школу, її проблеми, про формування дитячої особистості. Через кожен його твір червоною ниткою проходить тема захисту рідної природи. Він  автор книг «Школа і життя»(1961), «Давайте дружить» (1964), «Берендеї» (1975), «Горіхове озеро» (1988), «Терористка» (1994), «Хмари над Журавкою» (1997)та  інших.

 Член НСП України з 1974 року. Лауреат літературної премії ім. Трублаїні (1983) та імені Миколи Хвильового. З 1980 року очолював Сумське обласне літературне об'єднання, а в 1985 році, коли була створена Сумська письменницька організація, обраний її керівником.

29 листопада 2007 року на фасаді будівлі бібліотеки-філії № 3, яка незадовго до того стала носити ім'я Олексія Столбіна, було відкрито іменну дошку.

Олексій Столбін - автор 17 книг. Найвідоміші з них – «Горіхове озеро», «Залишаюсь собою», «Терористка», «Хмари над Журавкою». Я хочу, щоб підсумком сьогоднішнього уроку стала ваша цікавість до творчості письменника, а прочитана вами повість "Уроки Федька Кислиці" не тільки примусила задуматись над порушеними в ній проблемами, але й спонукала до читання інших творів Олексія Столбіна.