Стилістична помилка.Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів
11 клас 22.03.22
Урок укр.мови, 11 клас, тема: «Стилістична помилка»
Урок укр.мови, 11 клас, тема: «Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів»
Стилістична норма. Стилістична помилка
В українській мові історично утворилися дві функційно-стильові сфери — книжне мовлення й розмовне мовлення, у межах яких утворювалися стилі — функційні різновиди літературної мови. У розмовному мовленні виділяють розмовно-побутовий стиль; а в межах книжного — художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, конфесійний, епістолярний. Кожний з цих стилів має свою сферу вживання, призначення, стильові ознаки, що реалізуються добором або організацією мовних одиниць. Створення текстів певного стилю регулюють відповідні норми.
Стилістичні норми — це мовленнєві норми, що регулюють правильне вживання мовних засобів відповідно до мети висловлювання та мовленнєвої ситуації. Для кожного стилю існують свої стилістично марковані засоби, і вживати їх треба лише в тій мовленнєвій ситуації, якої вони стосуються. Зокрема, для офіційно-ділового
стилю характерні стандартні мовленнєві звороти (канцеляризми), яким властива відтворюваність, стійкість значення, нейтральність забарвлення.
Такі звороти доречні в цьому стилі, оскільки завдяки їхній упізнаваності не затримують на собі увагу, полегшуючи ділове спілкування. Наприклад, на виробництві вживаються словосполучення у зв’язку з виробничою необхідністю, доводити до вашого відома, які не викликають емоцій і сприймається закономірно. Але якщо такі слова вжито в іншій ситуації, то це призведе до небажаного ефекту.
(На побаченні юнак скаже своїй коханій: «Лесю, доводжу до твого відома, що я тебе кохаю».)
Емоційно-забарвлені слова й словосполучення вживають у художньому стилі, вони не властиві науковому чи офіційно-діловому стилям.
Порушення стилістичних норм призводить до появи стилістичних помилок. Вони є різновидом мовленнєвих помилок, як і лексичні, морфологічні та синтаксичні.
Стилістичні помилки виникають унаслідок порушення мовцями трьох основних критеріїв — змістового, функційного й естетичного.
1. Порушення змістового критерію.
1.1. Неправильна лексична сполучуваність слів: надавати прикрощів (треба завдавати прикрощів).
1.2. Порушення смислового поєднання одиниць: Ми зустрілись на дискотеці, а розстались восени.
1.3. Нерозрізнення паронімів: Абонементна скринька (правильно абонентна).
1.4. Уживання слів у невластивому значенні: Це є вірне рішення (треба правильне). (Вірність — це незрадливість у коханні, дружбі, служінні)
1.5. Уживання зайвих слів (плеоназм): Передній фасад будинку.
1.6. Уживання поряд спільнокореневих слів (тавтологія): Зробити велику роботу (правильно виконати).1.7. Об’єднання як однорідних членів родових і видових назв (Любити різні фрукти і яблука) або різних частин мови (Любити музику й малювати).
1.8. Невдалий порядок слів: Цікава поїздка на острови туристів (правильно Цікава поїздка туристів на острови).
2. Порушення функційного критерію.
2.1. Невластиве вживання просторічних слів і діалектизмів: Організація дозвілля нашому керівництву по цимбалах.
2.2. Невиправдане вживання книжної лексики: Покупець запропонував знизити ціну.
2.3. Невідповідність стилістичного забарвлення слова змістові фрази: На блідій фізіономії чорніли брови.
3. Порушення естетичного критерію
3.1. Мовні штампи: З повною відповідальністю поставитися до назрілих питань.
3.2. Штучна експресивність: Українська мова — гілка червоної калини.
3.3. Немилозвучність висловлювання внаслідок нагромадження однакових звуків (какофонія): Часто втрачати почуття часу.
3.4. Нагромадження тих самих частин мови: Розв’язання питання підвищення ефективності навчання.
3.5. Одноманітність у побудові речень.
3.6. Невдала довжина фраз. (Арешенков Ю. О. Стилістика української мови. Кривий Ріг: КрДПУ, 2000. С. 26–27).
Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів
Коментарі
Дописати коментар