Українська мова 8 клас 13.01.21

 Розвиток мовлення № 10 .Усний твір-опис пам’ятки історії й культури за картиною в публіцистичному стилі з використанням порівняльних зворотів

Домашнє завдання 

Скласти  усний  твір -опис   Старокостянтинівського замку князів Острозьких або Хотинської фортеці   в публіцистичному стилі за  пам'яткою і картиною (на ваш вибір) художника Миколи Олійниченка (фото картин і пам'ятка розміщені в блозі нижче під темою).Відеозапис виступу надіслати на електронну пошту 

Примітка:зразок усного твору-опису  дивися нижче!!!

          Розповідь про художника 

Миколу Григоровича  Олійниченка

Микола Григорович Олійниченко народився 7 січня 1952 року в с. Михайлівка Мурованокуриловецького району. З дитинства хлопець любив малювати, перші професійні навички здобув в художній школі м.Сороки (Молдова). Згодом талановитий юнак вступив у Вижницьке художнє училище, по закінченню якого в 1976 році працював у Вінницьких художніх майстернях Худфонду України. У 1977 році Микола Олійниченко переїхав до Могилева-Подільського, де став працювати художником-

Микола Григорович Олійниченко народився 7 січня 1952 року в с. Михайлівка Мурованокуриловецького району. З дитинства хлопець любив малювати, перші професійні навички здобув в художній школі м.Сороки (Молдова). Згодом талановитий юнак вступив у Вижницьке художнє училище, по закінченню якого в 1976 році працював у Вінницьких художніх майстернях Худфонду України. У 1977 році Микола Олійниченко переїхав до Могилева-Подільського, де став працювати художником-оформлювачем на заводі. Будучи невгамовною творчою особистістю, він ініціював створення художньої студії і очолив її.

    . За роки діяльності художньої студії вихованці Миколи Григоровича неодноразово ставали переможцями на різних виставках-конкурсах образотворчого мистецтва. У 1980 році студія була удостоєна почесного звання «народна». За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію образотворчого мистецтва та великі організаторські здібності і талант педагога Миколі Григоровичу було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1988 р.). Наряду з організацією діяльності художньої студії, Микола Олійниченко постійно вдосконалював свою майстерність, працюючи над написанням все нових і нових картин. В творчому доробку митця нараховується більше 1000 картин та безліч персональних виставок у різних містах нашої області та за її межами.         

 Пам'ятка"Усний твір-опис будівлі ,що є частиною історії та культури"

I. Живий  свідок історії України.

II. … – пам’ятка архітектури Хмельниччини.

1.                Матеріал, з якого збудовано храм.

2.                 Стиль будівництва.

3.                 Особливості архітектури пам’ятки.

4.                  Велична споруда, що височіє.

5.                 Стан, у якому перебуває замок (фортеця) у наші дні.

6.                 Мої враження від огляду пам’ятки. 

Опорна схема

Вступ	Основна частина	Кінцівка
1. Назва па-м’ятки. 2.Місце роз-ташування. 3.Історія виникнення.	1. Опис будівлі та її стру-ктурних компонентів ( фасад, крівля, основа). 1.Особливості побудови. 3. Прибудови та суміжні споруди.	1. Роль спо-руди в куль-турному житті. 2. Сучас-ний її стан.

Ключові слова: баталія, пагорб, оборонна споруда, краєвид, кремезна фортеця, вежа, бійниця, бойовий коридор, знищували, пагорб, круті скелі, бурхлива вода, народна пам'ять, згадка, велична споруда, державний історико-культурний заповідник, нащадки, таємниче, незвідане, дух стародавніх легенд, безцінний скарб, величні мури, загадкове, захоплюють, вражають, надихають

Староконстянтинівський замок та башта.(1561-1571р.р.)

                                         Хотинська фортеця. 15 ст. 

                          Золоті ворота

(зразок усного твору -опису пам’ятки)

Багато цікавих історичних пам'яток знаходиться в столиці України Києві. Особливе місце серед них займають Золоті ворота, збудовані в 1037 році за часів правління Ярослава Мудрого.

Майже два століття ця споруда мала не тільки оборонне значення, а була символом політичної незалежності і могутності Київської Русі як держави і Києва як її столиці.

Свою назву ворота дістали за аналогією до константинопольських Золотих воріт, що також були парадним в'їздом до міста. Як могутня фортифікаційна споруда, Золоті ворота наводили жах на завойовників своєю неприступністю. Навіть монголо-татари у 1230 році не подужали взяти їх штурмом за допомогою своїх стінобитних машин. Ворота зруйновані тоді, коли було вже захоплено Київ.

Напівзруйновані Золоті ворота аж до середини XVIII століття були в'їздом до центральної частини Києва. В 1648 році, після перемоги під Жовтими Водами через них тріумфально в'їхав до столиці Богдан Хмельницький.

Та час дедалі більше руйнував залишки старовинної пам'ятки, незважаючи на спроби її врятувати.

У 1972-1973 роках київські вчені старанно дослідили пам'ятку і вирішили збудувати павільйон-реконструкцію, який не тільки б захищав рештки Золотих воріт, а й відтворював їх імовірний вигляд.

Із зовнішнього боку в'їзні металеві ворота зроблені за зразком стародавніх врат. Від міста ворота перекриваються на всю висоту арки підйомними дерев'яними ґратами, обкованими металом.

Пам'ятка «Золоті ворота» поєднує в собі риси оборонної і культової архітектури. Надбрамний храм невеликий. Це чотиристовпна споруда з однією позолоченою банею.

Фасади церкви оздоблені орнаментами із цегли. Підлога в ній викладена мозаїкою за зразком давньої підлоги Софії Київської.

Щоб правдивіше відтворити первісний вигляд валу, що в давнину прилягав до ворітної вежі, над нею зроблені дерев'яні забрала.

З оглядового майданчика Золотих воріт, до якого наверх ведуть сходи, відкривається прекрасна панорама Києва.

Павільйон-реконструкцію «Золоті ворота» було відкрито до 1500-річчя столиці в травні 1982 року, і зараз він є візитною карткою столиці незалежної України.