"Розвиток мовлення №10. Письмовий твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі) "

 10.11.2021р. 5-А клас

ТЕМА. Розвиток мовлення №10. Письмовий твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі)

Опис тварини включає перелік певних
ознак, властивих їй. «Відомим» у реченнях є назва істоти, а «новим» – назва
ознаки
Опис тварини може бути складений у
науковому чи в художньому стилі.
Мета наукового опису – забезпечити
точність інформації про розмір, вагу, колір тощо.
Мета художнього опису – створити
образ тваринки, викликати до нього певне ставлення.
Науковий опис здебільшого стислий,
усі слова в ньому вживаються тільки в прямому значенні. У художньому описі
використовуються художні засоби: епітети, порівняння та інші.
Текст твору обов’язково має мати
зачин, основну частину та кінцівку.

Побудова твору-опису тварини

Частини	Про що пишемо
Вступ	Де живе тварина, де я її бачив (-ла) тощо
Основна частина	Опис тварини
Кінцівка	Моє ставлення до тварини; значення тварини в моєму житті тощо

Префікси і суфікси емоційної забарвленості

Емоційне забарвлення	Суфікси, префікси	Приклади
Значення здрібнілості, пестливасті, ніжності	-ець, -ик, -очок, -ечок, -еньк, -оньк, -есеньк, -ісіньк, -ен, -очк	Вітерець, котик, вершечок, шнурочок, вершечок, малесенький, біленький, тонісінький, хлопченя, діточки

Важливим компонентом у написанні твору є план. Він допоможе визначитися з тим, що буде у вашій роботі, в якій послідовності. План не дасть вашим думкам заплутатися і збити вас з пантелику. Пропоную користуватися таким планом:

План

1.     Місце, де мешкає тварина, її порода, кличка.

2.     Її розмір.

3.     Її забарвлення.

4.     Опис хутра/ шкіри тварини.

5.     Форма тулуба.

6.     Опис мордочки, очей, носа, вусів та ін.

7.     Основні особливості її вдачі.

8.     Моє ставлення до тваринки.

ПРИКЛАД ТВОРУ-ОПИСУ

Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось, нарешті, батьки мені подарували на День народження кошенятко.

Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти.

Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини.

Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.

Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.