Розробки конспектів уроків

18.10.17     5 кл    укр літ

Урок №14

Тема І. Франко. «Фарбований Лис».

Особливості літературної казки, її від­мінність від народної.

ТЛ: літературна казка, мова автора й мова персонажів, прозова мова

·         Мета: вчити учнів давати власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб, відрізняти головних персонажів від другорядних, удосконалювати вміння виразно і правильно читати казку в дійових особах, пояснювати особливості літературної казки; виховувати осмислення негативної суті лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті людини.

·         Тип уроку: комбінований.

·         Обладнання: картина з комплекту «Слово і образ», ілюстрації учнів до казки «Фарбований лис», «Пам'ятка».

·         ХІД УРОКУ

·         Перевірка домашнього завдання

o   Поясніть особливості літературної казки.

o   Виразне читання казки «Фарбований лис» в дійових особах.

o   Ілюстрована вікторина, складена за матеріалами ілюстрацій із комплекту «Слово й образ» та дитячими малюнками. Питання вікторини: До яких епізодів казки І. Франка «Фарбований лис» намальовані ілюстрації?

·         Вивчення нового матеріалу, робота з підручником

o   Ознайомлення з «Пам'яткою» для характеристики образів твору.

•     Уважно прочитайте твір.

•     Доберіть із тексту уривки для характеристики літературних героїв. Зверніть увагу на опис їхньої зовнішності, поведінку, мову.

•     Як ви ставитесь до кожного з них? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

•     Ставлення автора до героя.

•     Доберіть приказки і прислів'я для увиразнення вашої характеристики. Фізкультхвилинка.

o   Бесіда про образи казки «Фарбований лис».

•     Хто головний герой твору? Назвіть другорядні дійові особи казки.

•     Визначте основні риси вдачі Лиса.

•     Як жилося звірам за Лисового царювання?

•     Як Іван Франко ставиться до Лиса?

•     Мова героя?

•     Ваше ставлення до героя казки;

Гра «Так чи ні».
Лис Микита був дуже хитрим.
Лис пообіцяв у селі украсти гуску.
Лис сховався у коморі.
Лис сховався у діжці з фарбою.
Лис був пофарбований у зелений колір.
Вовк дуже зрадів, побачивши Лиса.
Звірі дуже зраділи, що у них з’явився новий цар.
Тестові завдання.
Хто є автором казки «Фарбований Лис»
а)  Тарас Шевченко;
б)  Іван Липа;
в)  Іван Франко
Куди Лис вирішив іти на полювання?
А) в ліс;
б) до курятника;
в) до міста.
Лис стрибнув у діжу, яка стояла у дворі, де жив …
а) бондар;
б) стельмах;
в) маляр.
    4. Кого першого зустрів Лис Микита, повернувшись до лісу?
А) Вовчика-Братика;
б) Ведмедя;
в) Кабана.
     5.Хто , зі слів Лиса Микити, виліпив його з небесної глини?
А) Цар звірів;
б) Святий Миколай;
в) Дід Мороз.
Лис Микита спочатку був добрим царем, бо …
а) не треба було самому ходити на лови ;
б) не хотів ображати звірів;
в) не хотів, щоб його впізнали.
Як Лис Микита назвав себе ?
а) Цар звірів;
б) Наймудріший Лис;
в) Звір Остромисл.
Чому Лис Микита не виходив в дощ на вулицю і не чухався в присутності інших звірів?
А) Боявся вогкості і мав гарні манери;
б) щоб не  видати себе;
в) був забобонним.
Скільки царював Лис Микита?
А) один місяць;
б) один рік;
в) покине випала вся шерсть.
Хор звірів заспівав йому…
а) соло;
б) ораторію;
в) кантату.
Як звірі зрозуміли, що Лис їх ошукав?
А) пішов дощ і фарба змилась;
б) його пізнав хтось із друзів;
в) він не витримав і «задзявкотів по лисячому».
Яка головна думка казки?
А) Засудження нечесності , користолюбства, хитрування.
Б) Розповідь про пригоди Лиса.
В) Страждання Лиса, який упав до діжки з фарбою.

 Хвилинка відпочинку

Ми старанно потрудились,
Наші спинки потомились.
Із-за парт устаньмо тихо,
Щоб не було в класі лиха.
Всі навшпиньки підіймімось.
Руки вгору, в боки, вниз,
До сусіда повернись
І привітно посміхнись.
Годі! Трохи відпочили,
Знов за парти тихо сіли.

Аналітична робота

Порівняння авторських і народних казхок(колективна робота)

·         Закріплення вивченого на уроці

 Вибіркове читання.

1. Знайдіть і зачитайте у тексті уривок, де ми вперше зустрічаємось з Лисом. Яким постає перед нами Микита?

—      Знайдіть і зачитайте уривок, як поводиться Лис Микита у місті? Яким тут постає він перед нами?

—      Порівняйте поведінку Микити у І і II частинах казки. Чи однаково поводиться Лис у місті і у лісі між звірами?

—      Знайдіть у тексті уривок, де описано «чудесне» перетворення Микити. Зачитайте.

—      Знайдіть у тексті і зачитайте уривок, де описана поведінка Микити при зустрічі з Вовком (тобто момент, коли Лис зрозумів, що Вовк його боїться). Зачитайте в особах (намагайтесь передати голосом, інтонацією ту зверхність, поблажливість, з якою хитрий Лис звертається до Вовка).

- Зверніть увагу на мову казки, її народність. Якими засобами Франко зумів їх передати? (Використання фразеологізмів, власне української лексики. Мавпа Фрузя знімає вроки; згадується Святий Миколай; гурт звірів нагадує українських селян).

. Літературознавчі дослідження учнів. (Компаративний метод).
1.Сюжет казки «Фарбований Лис» (мандрівні сюжети). Індійські мотиви казки. Порівняльна таблиця.

10 оповідання
1 книги «Панчатантри » Казка «Фарбований Лис» Івана Франка   
1. У лісі жив шакал Чандарава. 1. У лісі жив хитрий Лис Микита.   
2. Від голоду він подався до лісу. 2. Похвалився, що в білий день на базарі вкраде курку.   
3. Сутичка з собаками по дорозі до міста. 3. Лис у передмісті, сутичка з собаками.   
4. Рятуючись, скочив у казан із синьою фарбою. 4. Рятуючись, скочив у ка­зан із синьою фарбою.   
5.Шакал у лісі — переполох; його хутро синє, як у бога Шиви. 5.Лис у лісі – переполох.
   
6.Шакал каже, що створе­ний Брахманом і пома­заний на царство.
 6.Лис каже, що виліплений Святим Миколаєм із небесної глини і помазаний ним на царство.   
7.Царювання шакала, нові порядки, вигнання ша­калів. 7.Лис – добрий цар.
   
8.Чандарава почув зави­вання шакалів, сам за­вив і цим виказав себе. 8.Микита почув завивання молодих лисичок, сам завив і виказав себе.   
9.Шакала роздерли на дрібні шматки за ошуканство. 9.Микиту роздерли на дрібні шматки за ошуканство.   
10.Заключний вірш — мораль.
 10.Приповідка: «Пізнався, як на фарбованім лисі».
 


2. Афоризми до казки «Фарбований Лис»:
1.               Не має бути щось одне на серці, а інше на вустах.
2.               Коли білу свою честь ти встиг почорнити, Забагато треба вод — її відбілити (Іван Максимович).
3. Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром. (Г.Сковорода)
4.  Кому вдалося раз збрехати, тому вже віри більше не ймуть (Левко Боровиковський).
VIIІ. Підсумки.
1. Головними дійовими героями казки є звірі. Але чи є лицемірство, користолюбність, брехливість тощо рисами характеру справжніх (живих) звірів? Ні! То кого ж має на увазі автор, про кого він пише, чиї вади висміює? (Людські вади і людей).
  Як ви думаєте, як ставиться розповідач до свого літературного персонажа (обговорення).

·         Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукала нас казка І. Франка «Фарбований Лис».

·         Хвалькуватість та зарозумілість Лиса, його користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість — ось риси вдачі цього казкового персонажу, які викликають, окрім сміху, ще й осуд.

·         Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки є свої особливості. Оповідь літературної казки підпорядкована авторській волі, і в цьому її головна ознака.

·         Сюжет твору може бути досить відомий, але його тлумачення, художнє наповнення, характеристика обставин та персонажів належить автору. Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того, що відбувалося в казці, також робить автор.

·         Ще одна особливість літературної казки — не традиційна для жанру казки мова зі сталими зворотами, а індивідуальна, авторська. В І. Франка вона витончена, барвиста і трохи іронічна, пересипана народними приказками.

·         Домашнє завдання

·         Підготуйтесь до виразного читання від слів «Так минув рік...» до кінця казки. Використовуйте всі відомі вам засоби виразності. Дайте розгорнуту відповідь на запитання: «Кого і за що висміяв І. Франко у казці "Фарбований Лис"»?

12. 05. 17  і 15..05.17           6 кл      укр мова

Уроки № 110-111

Тема1 Присвійні займенники. Тренувальні вправи

2. Вказівні й означальні займенники. Приставна н у формах вказівних займенників

Мета: ознайомити шестикласників із присвійними, вказівними й означальними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні тощо; удосконалювати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки, правильно відмінювати, аналізувати речення й тексти щодо стилістичної ролі в них присвійних, вказівних і означальних займенників; розвивати творчі вміння диференціювати особові займенники в непрямих відмінках і присвійні, складати речення й тексти, використовуючи ці займенники; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти шанобливому ставленню школярів до свого навчального закладу, осмислювати велику цінність навчання в школі.

Правопис: приставний н у формах особових і вказівних займенників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння народних висловів, до складу яких входять присвійні, вказівні й означальні займенники.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відновлювати деформоване висловлювання, уставляючи потрібні за змістом займенники.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

 Перебіг уроку

 I. Організаційний момент

 II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Протягом усього життя я багато разів згадував школу, в якій учився і яка зробила мене людиною, корисною для інших людей.
Б. Лавреньов

 III. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу в підручнику Присвійні займенники вказують на приналежність предмета особі мовця (мій, наш), співрозмовника (твій, ваш), особі, яка є виконавцем дії (свій). Для вираження вказівки на приналежність особам, які не беруть участь у мовленні, використовується займенник їхній. Указують на приналежність також займенники його, її — похідні від родового відмінка особових займенників він, воно, вона.

Вказівні займенники виділяють один предмет з ряду однорідних (цей, той), указують на підсилення ознаки предмета (такий), на невизначену або велику кількість предметів (стільки).

Означальні займенники узагальнено вказують на ознаки предмета (сам і самий, весь й увесь, кожен і кожний, жоден, інший).

Присвійні, вказівні й означальні займенники, крім займенника стільки, змінюються за відмінками, числами й родами, виступають у реченні здебільшого означенням. Вказівний займенник стільки змінюється лише за відмінками.

IV. Виконання системи практичних завдань

Розподільно-вибіркова робота

Прочитати текст. З’ясувати тему й основну думку висловлювання. Заповнити таблицю, записавши виділені займенники у відповідну колонку.

Присвійні займенники	Вказівні займенники	Означальні займенники

Бережани — провінціальне містечко. Її молодь обмежувалася тим, що давала школа. Проте з Бережан протягом одного століття вийшло стільки визначних людей, як, може, з жодної середньої школи в краю.

Що ж було тому причиною? Кожний учень шанував свого вчителя, але й учителі їх не зневажали. Була традиційна межа, яку всі не переступали. Добрий і мудрий директор оберігав її. Дбав, щоб нікому не сталася кривда.

У такій гімназії і під проводом таких учителів ходив я вісім літ до Бережанської гімназії. Так склалися мої життєві умовини (За Б. Лепким).

Виписати з тексту займенники інших груп за значенням. Визначити їх морфологічні ознаки (відмінок, число, рід) і синтаксичну функцію.

Дослідження-відновлення тексту

Прочитати мовчки уривок із народного оповідання. Визначити його тему. Списати, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. З’ясувати синтаксичну функцію займенників.

Порадили бідному чоловіку послати (свій) сина в школу. А як закінчив (він) (цей) однокласну церковну школу, то саме в (цей) селі відкрилась второкласна вчительська школа. «(Ви) посилайте (свій) хлопця в (цей) школу. У (ви) поля нема, то й (ваш) синові доведеться (весь) вік спотикатися по чужих полях. А якщо (він) (сам) вивчиться на вчителя, то й (ваш) руки відпочинуть від ціпа», — радив учитель (Нар. оповідання).

З’ясувати, що означають ужиті в тексті займенники.

Робота за варіантами. Виписати із тексту словосполучення: варіант 1 — «присвійний займенник + іменник»; варіант 2 — «вказівний займенник + іменник»; варіант 3 — «означальний займенник + іменник». Визначити головне й залежне слова. Провідміняти по одному словосполученню кожного типу.

Відтворення деформованого тексту (робота в міні-групах)

Прочитати виразно текст. Визначити межі речень, поділити на абзаци. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки й визначаючи групу за значенням займенників, їх відмінок і синтаксичну роль.

Нашій бібліотеці цього року виповнюється 135 років знайомлять дітей з книгою прилучають їх до чарівного світу культурно-історичних надбань два чудових бібліотекарі які привчають учнів читати багато і вдумливо самотужки визначати свій вибір постійно прагнути поповнювати свої знання за час існування бібліотеки її книжний фонд збільшився до 50 000 примірників кожного року вона обслуговує до 1200 читачів і сприяє вихованню в них інформаційної культури любові до книг відповідальності за правильне й бережливе їх використання (З газети).

Визначити групи за значенням виділених займенників: які з них належать до особових, а які — до присвійних. Порівняти їх синтаксичну функцію в тексті.

Коментар учителя. Увага! Займенник їх є родовим або знахідним відмінком множини від особового займенника вони (дивіться перше речення тексту). Цей займенник трапляється іноді й у функції присвійного займенника, тотожного до займенника їхній (дивіться останнє речення тексту). Щоб уникнути зайвого паралелізму, краще в усній й писемній мові додержуватись присвійного займенника їхній.

Виділити в тексті однорідні члени речення. Пояснити розділові знаки при них. Накреслити схеми.

Трансформація мовних одиниць

Замінити у словосполученнях виділені слова займенником. Записати в одну колонку словосполучення з особовими займенниками, в іншу — з присвійними.

Історія школи, традиції класу, викликали Юрка до дошки, учнівські зошити, запросити Марію до спортивної секції, шкільний двір, зошит відмінника, учнів зарахували до гуртка «Пошук», відновили роботу бібліотеки.

Виділити головне й залежне слова у словосполученнях. До займенників поставити запитання.

Творче моделювання

Записати речення, уставляючи в потрійній відмінковій формі займенники: у першому й четвертому реченнях — займенник чоловічого роду; у другому — жіночого роду; у третьому — множини. У яких реченнях ви вжили особовий займенник, а в яких — присвійний? Свою думку довести.

1) (До кого?) … завітали друзі. — (Чиї?) … друзі завітали.

2) (У кого?) … заболіла голова. — (Чия?) … голова розболілася.

3) (У кого?) … сьогодні контрольна з математики. — (Чий?) … клас сьогодні пише контрольну з математики.

4) (У кого?) … на обличчі було здивування. — (На чиєму?) … обличчі було здивування.

Коментар учителя. Увага! Особові займенники в родовому, знахідному і місцевому відмінках з прийменниками мають початковий звук [н]: він — до нього, вона — для неї, вони — у них. Цей звук постійно виступає в орудному відмінку особових займенників (він — ним, вона — нею, вони — ними). На відміну від особових, присвійні займенники ніколи не мають приставного н.

З’ясувати синтаксичну функцію вжитих займенників.

Відновити прислів’я, дібравши їхнє продовження з другої колонки. Записати речення в такій послідовності: а) з присвійними займенниками; б) із вказівними займенниками; в) з означальними займенниками.

На все …	а дурень сам за всіх вирішить.
Один кивне, …	а інший усе наперед знає.
Розумний порадиться, …	і своя доля.
Чоловік свою долю …	хто нічого не робить.
Учись, …	усього досягнеш.
Скільки голів, …	свій лад.
У всякого свій розум …	на інших дивлячись.
Надією й терпінням …	працею кує.
Тільки той не помиляється, …	стільки й умів.

Дослідити, як змінюються присвійні, вказівні й означальні займенники.

Провідміняти вказівні займенники такий, стільки.

V. Систематизація й узагальнення знань з теми

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Які займенники називаються присвійними? Які — вказівними? Які — означальними?

2. Як змінюються присвійні, вказівні й означальні займенники?

3. Яким членом речення виступають присвійні, вказівні й означальні займенники?

4. Як відрізнити особові займенники його, її від присвійних?

5. За яких умов в особових займенниках з’являється приставний н? Чи наявний він у присвійних займенниках?

6. У якому відмінку присвійні, вказівні й означальні займенники мають паралельні форми? Навести приклади.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

1. Скласти пари речень із займенниками їх — їхній, їх — їхня, їх — їхні. Указати на групи за значенням займенників. Визначити їх синтаксичну функцію.

Зразок. Учитель історії відмітив (кого?) їх за старанну підготовку до виступів. — (Чию?) Їхню старанну підготовку до виступів відмітив учитель історії.

2. Провідміняти займенники їхній, їхня, їхнє, їхні. Схарактеризувати особливості їх відмінювання.

3. Скласти твір-роздум на тему «За що я люблю свою школу?», уживаючи присвійні, вказівні й означальні займенники.

18.05.17        6 кл    укр літ

Урок № 66. Контрольна робота «Гумористичні твори». (тест)

Мета: виявити рівень учнівських знань, умінь та навичок із вивченої теми, закріпити їх; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення; вміння застосовувати здобуті знання під час виконання практичних завдань; акумулювати здобуті знання, формувати кругозір школярів; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пошану до творчої діяльності, пунктуальність, раціональність у використанні навчального часу.

Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання: тестові завдання і питання для контролю за темою у 2-х варіантах з різними рівняннями навчальних досягнень школярів.

Хід уроку № 66. Контрольна робота «Гумористичні твори». Конспекти уроків української літератури, 6 клас

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети уроку

III. Пояснення вчителем питань, які стосуються проведення контрольної роботи

IV. Виконання завдань контрольної роботи

І варіант

1.Укажи, хто з митців творив у жанрі співомовки:
А П. Глазовий;
Б Л. Глібов;
В С. Руданський;
Г Т. Шевченко

2. Коли відбувається дія в байці Л. Глібова «Муха і Бджола»?
А навесні;
Б улітку;
В восени;
Г узимку

3.Хто з письменників підписувався псевдонімом Дідусь Кенар?
А Степан Руданський;
Б Павло Глазовий;
В Леонід Глібов;
Г Степан Олійник.

4. Яку рису характеру людини Л.Глібов критикує на прикладі поведінки Жаби («Жаба й Віл»):
А лінь;
Б підступність;
В заздрість.
Г жорстокість.

5. Чим частували козаків у польського короля (С. Руданський. «Запорожці у короля»):
А пивом і м’ясом;
Б медом і сметаною;
В борщем і варениками;
Г млинцями і вином.

6. З якого твору П Глазового ці рядки: «Наука доводить, Що людина, безперечно, Від мавпи походить»?
А «Найважча роль»;
Б «Заморські гості»;
В «Еволюція»;
Г «Похвала».

7. Установи відповідність між героями й рисами, які вони уособлюють у творі.

1 Лисиця («Щука» Л. Глібова);	А прагнення працювати;
2 Запорожці («Запорожці у короля» С. Руданського);	Б хитрощі, корисливість;
3 Муха («Муха й Бджола» Л. Глібова;	В вихованість, культурність;
	Г гідність, кмітливість;
4 Туристи («Заморські гості»)	Д пихатість.

8. Гумор це…

9. Поясни мораль байки «Муха і Бджола».

10. Напиши твір-мініатюру на одну із поданих тем.
1. Кмітливість і дотепність як риси українського національного характеру.
2. Чого нас навчають байки Л. Глібова?
3. Таємниця сміху у творах П. Глазового

ІІ варіант

1. Серед поданих письменників виберіть, хто писав гумористичні твори:
А Т. Шевченко;
Б П. Глазовий;
В В. Близнець;
Г І. Калинець.

2. Якої байки Л. Глібова стосується таке прислів’я: «Без труда — нема плода»?
А «Жаба і Віл»;
Б «Щука»;
В «Муха і Бджола»;
Г «Лебідь, Рак і Щука».

3. Який із цих творів алегоричний?
А «Жаба й Віл» Л. Глібова;
Б «Запорожці у короля» С. Руданського;
В «Еволюція» Павло Глазового;
Г «Найважча роль» П. Глазового.

4. У якому з цих творів викривається пихатість, зарозумілість, бажання виділитися будь-якою ціною?
А «Запорожці у короля» С. Руданського;
Б «Похвала» П. Глазового
В » Жаба й Віл» Л. Глібова;
Г » Найважча роль» П. Глазового.

5. Що означає слово шаплик (за байкою Л. Глібова «Щука»)?
А самець щуки;
Б посудина з ручками для носіння рідини;
В адвокат, захисник обвинуваченого в суді;
Г урочистий обід, що влаштовують на честь кого-небудь.

6. З якого твору П. Глазового ці рядки: «Він на сцені в третій дії Викочує бочку!»?
А «Найважча роль»;
Б «Заморські гості»;
В «Еволюція»;
Г «Похвала».

7.Установіть відповідність між теоретичними поняттями і їхніми визначеннями.

1. Байка.	А Гостре висміювання, критика чогось або когось.
2. Гумор.	Б Доброзичливий, жартівливий сміх.
3. Мораль.	В Двопланове художнє зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ.
4. Сатира.	Г Невеликий ліро-епічний твір повчально-алегоричного змісту.
	Д Повчальний висновок наприкінці твору.

8. Алегорія це…

9. Доведи, що твір С. Руданського «Запорожці у короля» є співомовкою.

10. Напиши твір-мініатюру на одну із поданих тем.
1. Гумор — велика сила.
2. Чого нас навчають байки Л. Глібова?
3. Таємниця сміху у творах П. Глазового.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання
Підготуватися до уроку позакласного читання (П. Ребро «Козацькі жарти»)Повторити  вивчене про перекази.8скласти асоціативне дерево "Козацькі звичаї"