Укр.мова 10 клас 01.03
НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ПРАВИЛО «ДЕВ'ЯТКИ»
Мета (формування компетентностей): знання орфограм у запозичених словах — написання знака м'якшення, апострофа, подвоєння, букв и, і, ї, е, є, у;розвивати орфографічні навички;уміння вчитися: увага, аналітико-синтетичні навички, асоціативна уява, пам'ять; комунікативні: словниковий запас учнів, уміння використовувати слова іншомовного походження у власних висловлюваннях; загальнокультурні: емоційно-ціннісне ставлення до мови.
Апостроф у словах іншомовного походження
Правила | Приклади |
Апостроф пишуть перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки: | |
1) після б, п, м, в, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: | п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, миш’як, торф’яний, кар’єра; Рив’єра, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є |
2) між частинами складних слів: | Фельд’єгер, транс’європейський, Мін’юст |
3) після кінцевого приголосного префікса: | ад’юнкт, ад’ютант, кон’юнктура, кон’юнктивіт, ін’єкція |
Апостроф не пишуть: | |
бязь, рюш, фюзеляж; Гюго; | |
курйоз, серйозний |
Довідка: 4) перед я, ю, є, ї, якщо вони позначають один звук і пом’якшують попередній приголосний; 5) перед буквосполученням йо.
Самостійна робота з підручником
► Ознайомтеся з теоретичними відомостями підручника з теми «Знак м’якшення в словах іншомовного походження».
Знак м'якшення в словах іншомовного походження
Правила | Приклади |
Знак м’якшення пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: | |
1) перед я, ю, є, ї, йо, що передають два звуки | адью, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, Лавуазьє, Жузьє, Мольєр, Ньютон, Віньі |
2) після л у середині слова перед приголосним і в кінці слова відповідно до вимови | фільм, альбатрос, фальш, Нельсон, білль, магістраль, Рафаель; |
3) у кінці слів відповідно до вимови | шампунь, Булонь |
Знак м’якшення не пишеться | |
мадяр, Тетяна, Касян, | |
залп, метал |
Довідка: 4) перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у; 5) відповідно до вимови.
Коментоване письмо
► Запишіть слова, поставте на місці крапок (де потрібно) апостроф або знак м’якшення. Поясніть правопис слів.
Ател..є, п..єдестал, інтерв..ю, прем..єра, міл..ярд, ін..єкція, він..єтка, б..юджет, суб..єкт, об..єктивний, к..ювет, п..енсне, п..єса, кар..єра, біл..ярд, компан..йон, н..юанс, бар..єр, вар..єте, ар..єргард, к..юрі, дос..є, порт..єра, фаміл..ярний, кон..юнктура, кастан..єти, мад..яр, інтер..єр, пю..пітр, куп..юра.
П..ємонт, Ц..юрих, Женев..єва, М..юлл..ер, Барб..юс, Ал..яска, В...єтнам, Д..юма, Б..юкенен, Базел.., Суец.., Ак..яб, Рафаел.., Дел.. фи, Кордил..єри, П..яченца, Севіл..я, Рот..є, Руж..є, Іх..ямас.
.
Умови подвоєння букв у словах іншомовного походження
Умови | Приклади | |
1. Унаслідок збігу однакових звуків на межі префікса й кореня або між основами складних слів | ірраціональний, інноваційний, контрреволюція | |
2. У географічних, особових назвах та їхніх похідних | Будда, Аллах, Гіппократ, Авіценна, Ганнібал, Одіссей, Кассандра, Руссо, Макіавеллі, Торрічеллі, Діккенс, Теккерей, Джонні, Бетті, Мюллер, Руссо, Шиллер; Еллада, Брюссель, Ніцца, Апенніни, Андорра, Бонн, Канни, Міссісіпі, Таллінн, Яффа, Голландія, Марокко; шиллерівський, голландський, марокканський | |
3. У чоловічих і жіночих іменах | Аполлон, Джанні, Білл, Аполлінарій, Віссаріон, Геннадій, Еммануїл, Палладій, Алла, Бетті, Віолетта, Ганна, Жанна, Елла, Маріанна, Римма, Сусанна | |
4. У деяких загальних назвах (винятки) | аннали, мулла, панна, тонна, брутто, нетто, ванна, мадонна | |
5. У словах, що мають омоніми: | біль (страждання) | білль (законопроект) |
бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) | бонна (вихователька, гувернантка) | |
була (ж. р. від слова бути) | булла (папська грамота, послання, скріплене печаткою) | |
віла (русалка) | вілла (комфортабельний будинок за містом) | |
гал (наріст на рослині) | галл (мешканець Галлії) | |
галицизм (від Галичина) | галліцизм (від галльський) | |
гама (ряд звуків у межах октави) | гамма (літера; спалах) | |
голанка (порода курки) | голландка (мешканка Голландії) | |
мана (привид, ілюзія) | манна (деякі їстівні лишайники, застиглий сік ясеня, тополі й ін.) | |
міра (одиниця виміру) | мірра (ароматична смола) | |
мото... (частина складного слова, що означає «моторний») | мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів) | |
пені (Р. в. від іменника пеня) | пенні (розмінна монета Великобританії та Фінляндії) | |
прусак (тарган) | пруссак (мешканець Пруссії) |
Відновлення слів
► На місці крапок уставте, де потрібно, літери. Поясніть правила подвоєння літер у словах іншомовного походження.
Ас..ортимент, мас..а, індивіду..м, кас..а, нет..о, аб..ревіатура, інтел..ігент, сум..а, тер..иторіальний, ак..редитація, сюр..еалізм, тон..а, дис..ертація, ім..ігрант, іл..юзія, іл..юстративний, ваку..м, хоб..і, шил..інг, ін..оваційнний, кор..упція, колон..а, контр..еволюційний, ан..отація, рал..і, гіп..ократівський, груп..а, ал..ея, барок..о, інтермецо..о, конгрес.., ван..а, мас..аж, новел..а, бал..он, кол..екція, віл..а, ім..унітет, еф..ективний, ком..унікація, кор..ектор, ас..амблея, оп..нент, Ренес..анс, Ген..адій, Рим..а, Ізабел..а, Іп..олит.
Правопис голосних у словах іншомовного походження
Буква | Правила правопису | Приклади |
И | У загальних назвах іншомовного походження и пишемо за «правилом дев’ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу жиру) | |
В основах слів перед наступним приголосним (крім й) | Динаміка, джинси, символ, цитата, режим, ритм, консиліум, дизель (але: мартіні, місіс, сіті); | |
У складних словах з першою частиною ди-, що означає «двічі» | Дилема, дифтонг, дилогія, дискусія, дивіденд | |
У префіксах анти- | Антибіотик, антипод, антициклон, антитеза, антикваріат, антивірус | |
У словах, що починаються на деци- | Децибел, дециметр, децилітр | |
У давно запозичених словах | Єхидна, імбир, бурмистр (але: бургомістр), кипарис, вимпел, кий, спирт, химера | |
У словах запозичених зі східних мов, переважно тюркських | Акин, киргиз, кинджал, кисет, кишлак, шпинат, кизил | |
У словах церковного вжитку | Єпископ, митра, митрополит, херувим, християнство | |
І | На початку слова | Історія, ідеал, імітатор |
Після префікса дез- | Дезінфекція, дезінтеграція | |
Після приголосного перед голосним та й | Авіатор, тріо | |
Увага! Дізель (прізвище) — дизель (двигун), Сілует (прізвище) — силует (обрис) | ||
У після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (крім «дев’ятки») перед іншим приголосним | Бізнесмен, вітраж, фінал, ліра, хітон, мінор, піанісимо; | |
У кінці невідмінюваних загальних назв | Візаві, поні, конфеті, жалюзі | |
Ї | Після голосних; але у складних словах і після префіксів пишемо і | Атеїзм, круїз; староіспанський, доісторичний, новоіндійський, поінформувати |
Е | На початку слова | Енергія, екватор, Еквадор, епітет |
Після голосного, крім е та і | Поезія, дуель, каное (але: траєкторія) | |
Після твердих приголосних | Декан, інтелект, референдум, геній | |
У префіксах де-, ре- | Дестабілізація, декомпресор, регенерація, рекультивація | |
Увага! Який саме голосний писати в префіксах де-, дез-, диз-, дис-, залежить від значення слова: Де- означає 1) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: демонтаж, демобілізація; 2) рух донизу, зниження: девальвація, декаданс, демпінг. Дез- означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось: дезактивація, дезорієнтація. Диз- і дис- означають поділ, розділ, позбавлення, утруднення, утрату, надають поняттю негативного або протилежного змісту: дизасоціація, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія | ||
У кінці невідмінюваних слів | Кашне, кафе | |
Є | На початку слова залежно від вимови в давно запозичених словах | Єзуїт, єфрейтор |
Після е, і, й, знака м’якшення та апострофа | Конвеєр, кар’єра, орієнтир, спанієль; (але: плеєр, дієз) | |
У кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа | Ательє, досьє, круп’є | |
У | Після ж, ч, ш, ф | Журі, парашут, парфумерія |
Домашнє завдання
► Уставте потрібні літери (и, і, ї, у, е, є, ю).
Ас..м..ляц..я, к..зил, кру..з, апенд..ц..т, ас..гнац..я, хр..стиянство, в..траж, апельс..н, к..пар..с, брош..ра, х..мера, д..фтонг, пац..єнт, ж..рі, р..ф..рендум, сп..рт, енц..клопед..я, з..гзаг, Дж..г..т, ф..нанси, єзу..т, ав..атор, дец..метр, бурм..стер, міс..с, проза..к, ді..та, к..нджал, март..ні, х..тон, ш..фр, д..апазон, акс..ома, м..тропол..т, д..зель, тра..кторія, дез..нформація, по..нформувати, єх..дна, д..стабілізація, д..сгармонія, д..орієнтація, пле..р, ді..з, с..мптом, економ..ка, д..пломант, рекомендац..йний, ..дент..чний, ор..г..нал, екв.. валент, кред..т, гр...ф, л..нгв..ст..ка, експерт..мент, теор..я, каз..но, д..ф..ренц..йний, аналог..я, еп..лог, ф..ксувати, пр..ор..тет, м..н..стр.
Коментарі
Дописати коментар